Голка масивна чи “слім”?

По-перше потрібно розібратися із тим, що це за класифікація. Вона виникла десь наприкінці минулого століття, коли технології обробки сталей дали можливість зробити голку з вкрай тонким кінчиком без зменшення її міцності. Класична форма вістря голки мала пропорції 1:7, тобто на одиницю збільшення діаметру приходилося 7 одиниць довжини. Таке співвідношення допомагало зберігати гостроту протягом багаторазових проколів. Це особливо відносилося до голок багаторазового використання. Виникнення сучасних голок вимагало певного розділення їх типів, тому з’явилися ці умовні назви.

Зараз матеріали для якісних голок повсякденного використання дозволяють зробити співвідношення 1:12, що в минулому було недосяжним. Ці голки колись прозвали “слім” типом за свою виключну гостроту та тонкість.
Зараз така “класифікація” відходить все більше на межі звичайної практики, де робиться акцент на товщину та масивність, а не на тонкість та гостроту. Масивні голки використовуються у виключних випадках кісткового шову та сухожилкового шову.
Але навіть при цьому такі голки часто зберігають виключну пропорцію кінчика 1:12.